БЮЛЕТЕНЬ

Результати оперативного лікування хворих на епілепсію з психічними порушеннями Канюка Ю.I., Дудар Г.К. Iнститут нейрохірургії ім. акад. А.П.Ромоданова АМН України, м.Київ, Україна Обстежено 124 хворих на епілепсію. Етіологія: черепно-мозкова травма — 68, нейроінфекція — 46, причина не виявлена — 10. Переважаючою була поліморфна епілепсія — 85% (поєднання нападів: великих судомних, малих, епілептичних автоматизмів, дисфорій та ін.). У 5% хворих відзначали — лише епілептичні автоматизми, у 10% — великі судомні або малі напади. Давність анамнезу: від 2—3 до 20 років. У всіх хворих до операції були різноманітні відхилення в психічному статусі — від слабко виражених до грубого епілептичного недоумства. Характер операції: кріоамігдалектомія з утворенням 1—2 вогнищ кріодеструкції. Терміни спостереження від 6 міс. до 2 років. Після операції у 63,3% випадків напади зникали на період від 1 до 3 міс. Відтак вони знову з’являлись, але у більшості хворих виникали рідше і трансформувалися в абортивні або малі типу petit mal. У 26,6% відзначено значне зменшення частоти нападів — до одного протягом 2—3 міс. У 10,1% хворих втручання не дало ефекту. Таким чином, ефективність лікування епілепсії за допомогою стереотаксичних операцій в плані припинення нападів або зменшення їх частоти сягала 90% у найближчий після втручання період. Динаміка психічного стану після операції була такою: нормалізація психоемоційної сфери — 4%, значне поліпшення — 52,2%, незначне — 22%, відсутність ефекту — у 21,8% хворих. Аналіз післяопераційного стану виявив певний паралелізм між зникненням нападів або зменшенням їх частоти і поліпшенням інтелектуально-мнестичної функції (56%). Це дозволило 35,5% пацієнтів продовжити трудову діяльність або навчання. Регрес агресивності, спалахів гніву, дратівливості відзначено у 19,3%. Це сприяло нормалізації поведінки таких хворих та їх соціальній адаптації. Слід зауважити, що поліпшення психічного стану після операцій спостерігали переважно у хворих з анамнезом не довше ніж 5 років при нападах, що виникали не частіше ніж 1 раз, протягом 1—2 міс. і здебільшого при нападах малої епілепсії. У 5% хворих з великими і малими нападами і з анамнезом до 20 років був позитивний ефект операції в плані покращення інтелекту, пам’яті, емоційної сфери. Однак у них до операції напади спостерігались не часто — через 3—4 міс. та більше і не було грубої психічної деградації. Незначне поліпшення психоемоційноъ сфери після операції або відсутність ефекту спостерігали у хворих, у яких напади починались у ранньому дитинстві, часто відразу після народження, і характеризувались великою частотою, а також великою кількістю нападів протягом дня при давності захворювання понад 5 років і швидкому розвитку грубої психічної деградації. За нашими даними, операцію доцільно застосовувати якомога раніше, якщо немає ефекту від медикаментозного лікування і за відсутності значно вираженого дефекту в психоемоційній сфері. Попередня стаття | Наступна стаття
<<До попереднього розділу<<	До змісту	>>До наступного розділу>>
© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН) © Електронна версія: НВП "Інтермаг"