БЮЛЕТЕНЬУкраїнської Асоціації Нейрохірургів | |||
| Про журнал | Список номерів | В форматі PDF | Умови публікації |
|
Iнтенсивна терапія при тяжкій черепно-мозковій
травмі
Опанасець С.С., Королюк В.О., Підлісний С.С. Центральна міська лікарня, м. Рівне, Україна Проведено обстеження та лікування 56 хворих, які були госпіталізовані у відділення анестезіології та інтенсивної терапії з тяжкою ЧМТ, що супроводжувалася гіповолемічним шоком. Стан потерпілих оцінювали за шкалою ком Глазго та шкалами SAPS, SAT. Для контролю фізіологічних параметрів застосовували постійний моніторинг комплексом «Kontron» та дані лабораторних досліджень. У перші 2 доби інтенсивна терапія, була спрямована: 1. На відновлення ОЦК та підвищення тонусу судин. Нами застосовувалися кристалоїдні розчини в об’ємі тричі більшому, ніж об’єму крововтрати, 7—10% ізотонічний розчин натрію хлориду — по 4 мл/кг/ на добу, дофамін в дозі 5 мкг/кг/ год, еритроцитарна маса, плазма, альбумін при крововтраті більше 40% від об’єму ОЦК переливали до відновлення рівня Нв 80 г/л. Цільну кров переливали при крововтраті більше 2,5 л, враховуючи показники оксигенації. 2. На боротьбу з гострим набряком мозку, медикаментозний його захист та поліпшення метаболізму. Боротьбу з набряком проводили за схемою: внутрішньовенно вводили 8—12 мг дексаметазону (3 рази), за необхідності вводили 15% розчин маніту в дозі 0,5—1 мг/кг маси тіла з наступним проведенням форсованого діурезу (до 40 мг фуросеміду 3 рази) на фоні регуляції електролітного балансу. Для захисту мозку застосовували розчин оксибутирату натрію (2 рази), тіопентал 10% натрію, реланіум. Метаболізм мозку коригували внутрішньовенним введенням кавінтону (до 4—6,0), еуфіліну (10 мл 2,4% розчину 2 рази на добу), німотопу (10 мг внутрішньовенно 2 рази на добу в перші 3 доби). 3. На корекцію згортання крові та електролітного балансу (проводили за загальноприйнятою схемою). На цьому фоні проводили необхідні оперативні втручання, спрямовані на припинення кровотечі та усунення внутрішньочерепної компресії. На 3-тю добу інтенсивної терапії нам вдалось добитися поліпшення стану 36,4% потерпілих (в середньому на 21,2% за шкалою SAPS). |
||||
| <<До попереднього розділу<< | До змісту | >>До наступного розділу>> | ||
| ||||