БЮЛЕТЕНЬ

Про синергізм церебролізин-карнозинової дії на окисно- антиоксидантний і окисно-фосфорилюючий статус ЦНС при черепно-мозковій травмі Сутковий Д.А., Гук А.П., Троян О.I., Глущенко Н.В., Федосенко Т.Н. Iнститут нейрохірургії шм. акад. А. П. Ромоданова АМН України, г. Київ, Україна Відомо, що застосування ряду традиційних фармакологічних препаратів при черепно-мозковій травмі (ЧМТ) не дає очікуваного позитивного результату в гострий період ЧМТ. Обмежене й застосування церебролізину в гострий період ЧМТ. Метою дослідження було, по-перше, визначити анти- і прооксидантний потенціал цього препарату в гострий період ЧМТ, і, по-друге, у випадку відсутності антиокисних або переважання прооксидантних властивостей дослідити можливість компенсації відсутньої антиоксидантної дії застосуванням у комплексі з природним антиоксидантом, гістидинвмісним дипептидом —карнозином. В експерименті використовували щурів самців з масою тіла 180 — 200 г, яким наносили тяжку ЧМТ. Досліджуючи рівень гідроперекисів, малонового диальдегіду (МДА), ендогенних перекисів (ЕП), шифових основ, індуковане хемілюмінесцентне світіння (IХЛС), активність супероксиддисмутази (СОД), каталази, перекисну резистентність еритроцитів і окиснофосфорилюючу функцію встановили, що через 1 — 5 днів у мозку і крові тварин, які перенесли тяжку ЧМТ спостерігалися виражена активація вільнорадикальних реакцій і пригнічення антиоксидантного захисту. Це супроводжувалося інгібуванням швидкості окисного фосфорилювання, що характеризувалося зменшенням швидкості використання кисню тканиною мозку як у спонтанному режимі, так і в період фосфорилювання АДФ. Як наслідок показники дихального контролю (ДК), енергетичного виходу і швидкості фосфорилювання АДФ протягом всього терміну досліджень травмованого мозку були істотно нижчі від контрольних величин. Дворазове внутрішньоочеревинне введення церебролізину (2 мг/кг) при 1- та 3-денних експозиціях і чотириразове щоденне введення препарату при дослідженнях, що проводили через 5 днів після ЧМТ, зумовили ще більш виражене збільшення рівня МДА протягом всього періоду досліджень. Кількість ЕП і інтенсивність IХЛС особливо збільшувалися в 1-й день після введення церебролізину. З введенням препарату протягом всього періоду досліджень спостерігалася незначна активація СОД (проте активність ферменту була постійно нижчою, ніж у контролі) і окиснофосфорилюючої функції мозку (особливо у більш пізні терміни після ЧМТ). Введення церебролізину разом із карнозином сприяло вираженому пригніченню вільнорадикальних процесів. Важливо, що поєднання церебролізину і карнозину зумовило позитивний ефект в гострий період ЧМТ (протягом 1-го дня). Показники МДА, ЕП і IХЛС — набагато нижчі, ніж після ЧМТ і ЧМТ+церебролізин. Виражений позитивний ефект дії комплексу препаратів спостерігався і при дослідженні окиснофосфорилюючої функції мозку. Висока швидкість поглинання кисню гомогенатами тканини мозку, вірогідне збільшення ДК, коефіцієнту енергетичного виходу і швидкості фосфорилювання АДФ свідчать про особливо виражену інтенсифікацію всіх процесів у ланцюгах окисного фософорилювання. Згідно з отриманими експериментальними даними, застосування церебролізину в гострий період травми показане за умови його поєднання з антиоксидантною терапією, зокрема з гістидинвмісним дипептидом — карнозином. Попередня стаття | Наступна стаття
<<До попереднього розділу<<	До змісту	>>До наступного розділу>>
© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН) © Електронна версія: НВП "Інтермаг"