БЮЛЕТЕНЬ

Профілактика ранніх неінфекційних ускладнень при вогнепальних пораненнях голови Старча В. I., Поліщук М. Є. Кафедра нейрохірургії КМАПО, м. Київ, Україна Ранні ускладнення при вогнепальних пораненнях голови (ВПГ) можуть бути неінфекційними: зовнішня кровотеча, крововтрата, шок, внутрішньочерепна кровотеча з утворенням гематом, крововиливи в шлуночки мозку, лікворні нориці, лікворея, набряк та набухання мозку, ішемічні розлади мозку, розходження швів, некроз країв рани, гостре пролабування мозку, судорожні напади. Такі ускладнення при ВПГ зустрічаються у 8,5% поранених. Основні причини розвитку ускладнень такі: масивність ушкоджень тканин голови, поєднаний характер ушкоджень черепа та головного мозку на фоні зневоднення, значної крововтрати та гемоконцентрації; “глухий” шов рани після нерадикально проведеної первинної хірургічної обробки (ПХО); неякісне дренування рани після ПХО. Рання (в 1-шу добу) радикальна ПХО вогнепальної рани є основним заходом, що визначає подальший перебіг ранового процесу в мозку і є профілактикою як ранніх, так і пізніх ускладнень. При хірургічній обробці ВПГ доцільно керуватися такими положеннями: 1. Обробка вогнепальної рани в перші 24 год. 2. Раннє проведення комплексу заходів інтенсивної терапії на етапах евакуації з метою стабілізації порушених функцій та підготовки до операції. 3. Профілактика інфекційних ускладнень шляхом раннього введення антибіотиків. 4. Підготовка хворого до ПХО. 5. ПХО виконує тільки нейрохірург. 6. Знеболювання загальне. 7. Радикальна ПХО. 8. Дренування рани (навіть після “глухого”) шва в перші 24 год. 9. Використання припливо-відпливних систем. 10. Комплексне використання сучасних методів інтенсивної терапії. ПХО повинна включати в себе: економне висічення країв рани м“яких тканин, достатню резекцію забруднених країв кісток, спорожнення вмісту ранового каналу в мозку з використанням електровідсмоктувачів та візуального контролю, видалення чужорідних тіл та уламків кісток, використання оптичних систем, магнітів, пластику та герметичне вшивання оболонки, дренування мозкової рани та підапоневротичного простору припливно-відпливними системами методом тунельного дренування. Пораненому необхідно забезпечити кваліфікований нагляд у перші 7—10 діб. Рекомендуються рання активізація потерпілих, ентеральне харчування. Обов“язково проводять профілактику тромбоемболічних ускладнень. Зразу ж ліквідації кровотечі призначають фраксипарин — по 0,3 г 1 раз на добу на протягом 7—8 діб при масі тіла 60 кг або по 0,3 г — 2 рази на добу при масі тіла більше 60 кг. З 6—7-ї доби профілактику тромбоемболічних ускладнень проводять тиклідом по 250 мг 2 рази на добу під час їди, або аспірином по 325 мг 1 раз на добу після їди. Попередня стаття | Наступна стаття
<<До попереднього розділу<<	До змісту	>>До наступного розділу>>
© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН) © Електронна версія: НВП "Інтермаг"