БЮЛЕТЕНЬ

Наш досвід хірургічного лікування хворих з важкою черепно-мозковою травмою Сіпітий В.I., П’ятикоп В.О., Сторчак О.А., Гунько Б.В., Кутовий I.О., Котляревський Ю.О., Воробйов В.В. Харківський державний медичний університет, м Харків, Україна Актуальнісь проблеми ліування хворих з важкою черепно-мозковою травмою (ЧМТ) дотепер, незважаючи на значну кількість наукових публікацій, не втратила своєї гостроти. Метою нашої роботи було визначення більш чітких показань та підходів до тактики лікування таких хворих.Нами проаналізовано результати лікування 82 хворих з важкою ЧМТ. Всім хворим проведили комплексне діагностичне дослідження, в тому числі рентгенівську комп’ютерну томографію головного мозку чи магнітно-резонансну томографію. З 82 хворих прооперовано 64, у яких вогнища забою-розтрощення (за даними томографії, їх об’єм перевищував 50 см3) спричинювали півкульний набряк, зміщення серединних структур та дислокаційний синдром. З них переважне ураження лобової ділянки було у 22 хворих, в тому числі у 11 у поєднанні з інтракраніальними гематомами, переважне ураження скроневої ділянки — у 15 хворих, у 6 — у поєднанні з інтракраніальними гематомами, переважне ураженнятім’яної ділянки — у 7 хворих, у 2 — у поєднанні з внутрішньочерепними гематомами, у 3 хворих були виявлені контузійні вогнища потиличної ділянки і задньої черепної ямки в поєднанні з внутрішньочерепними гематомами. Множинні двосторонні контузійні вогнища виявлено у 17 хворих. При оперативному втручанні враховували об’єм і локалізацію забою-розтрощення головного мозку, а також розмір і місце розташу-вання внутрішньочерепної гематоми. З монофронтального доступа проопе-ровано 22 хворих, краніотомію скроневої ділянки проведено 15 хво-рим, тім’яної — 7 і потиличної — 2, задньої черепної ямки — 1. З біфронтального доступу прооперовано 9 хворих, двосторонню краніотоміюпроведено 8 хворим. Видалення вогнищ забою головного мозку та гематом проводили з використанням мікрохірургічної техніки.З 64 хворих у 9 вогнищах забою-розтрощення поєднувалися з лінійними переломами кісток черепа, а у 4 — із вдавленими переломами.Трьом хворим після проведення резекції уламків, видалення інтракраніальних гематом та вогнищ забою-розтрощення головного мозку проведено одномоментну ортотопічну пластику кістково-оболонковихдефектів корундовими імплантатами і кріоконсервованою неонатальною твердою мозковою оболонкою. У разі формування післятравматичних епілептогенних вогнищ проводили їх стереотаксичну кріодеструкцію з використанням автономного кріоприладу АСК—8 та комп’ютерної електроенцефалотомографічної системи «DX system».З 64 оперованих хворих 56 виписано в задовільному стані, причому позитивні результати реабілітації констатовано у 42 (51,2%) хворих, помірну інвалідизацію — у 10 (12,2%), важку інвалідизацію — у 4 (4,9%). В зв’язку з грубими ушкодженнями стовбура головного мозку 8 (9,8%)прооперованих хворих померли. 18 (22%) хворих з ізольованими контузійнимивогнищами об’ємом від 25 до 40 см3 лікували консервативно, вони були виписані зі стаціонару в стані доброї реабілітації. Аналіз результатів хірургічного лікування хворих з важкою ЧМТ дозволив зробити такі висновки: - основними показаннями до невідкладного оперативного втручання були наявність вогнищ забою-розтрощення об’ємом понад 50 см3, оскількипри таких розмірах швидко наростає півкульний набряк мозку, а у подальшому спостерігається дислокація стовбура головного мозку; - наявність вогнищ забою-розтрощення, особливо при їх значних розмірах (понад 50 см3), поєднаних з епі-, субдуральними гематомами, внутрішньомозковими, внутрішньошлуночковими крововиливами, що також призводить до швидкого наростання дислокації стовбура головного мозку і потребує невідкладного оперативного втручання; - при видаленні кісткових відламків при вдавлених переломах, крім видалення гематом і контузійних вогнищ, виконують одномоментну ортотопічну пластику кістково-оболонкових дефектів кріоконсервованою неонатальною твердою мозковою оболонкою та корундовою керамікою; - при двосторонній фронтобазальній травмі необхідно проводити операції з біфронтального доступу та з видаленням полюсно-базальних вогнищ забою-розтрощення; - за наявності множинних двосторонніх контузійних вогнищ або їх поєднання з внутрішньочерепними гематомами показана двостороння кістково- пластична або резекційна краніотомія. Попередня стаття | Наступна стаття
<<До попереднього розділу<<	До змісту	>>До наступного розділу>>
© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН) © Електронна версія: НВП "Інтермаг"