БЮЛЕТЕНЬУкраїнської Асоціації Нейрохірургів | |||
| Про журнал | Список номерів | В форматі PDF | Умови публікації |
|
Клінічні і комп’ютерно-томографічні
прояви
Бобков В.О., Куліков Д.В. Буковинська Державна Медична Академія, м.Чернівці,Україна Проаналізовано неврологічні і комп’ютерні особливості в динаміці перебігу забоїв головного мозку середньої важкості у 54 хворих віком від 18 до 69 років. КТ головного мозку у більшості потерпілих проведено в гострий період, зразу ж після госпіталізації, а також у терміни від 1 до 6 міс та через 1—2 роки після ЧМТ. Отримані дані свідчать про те, що в динаміці перебігу забоїв головного мозку середньої важкості має місце певна відповідність клінічної картини даним КТ головного мозку. Так, у гострий період при більшій вираженості та переважанні загальномозкової неврологічної симптоматики над вогнищевою на КТ виявляли явища набряку головного мозку, внутрішньої гідроцефалії. В той же час на КТ спостерігалися зони вогнищевого ушкодження мозку у вигляді зниженої щільності речовини мозку, наявності крововиливів у цих зонах. Частіше такі явища спостерігались у лобових і скроневих полюсах, лобово-базальних та скронево-базальних ділянках головного мозку. У подальшому в міру зменшення вираженості клінічних проявів загальномозкових симптомів на перший план виступали численні ознаки вогнищевого ураження головного мозку. Це рухові, чутливі та афатичні розлади, порушення психіки та ін. Вираженість останніх також корелювала з розмірами вогнищевих змін мозку, виявлених на КТ. Згідно з нашими даними, розсмоктування внутрішньомозкових крововиливів у зоні забою спостерігається в термін від 1 до 3 міс (26 спостережень). З 3-го по 6-й міс формуються такі наслідки ЧМТ, як арахноїдит, локальна гідроцефалія на базі первинного ураження, “міграція” рогів бічних шлуночків. У термін від 6 міс до 1 року на КТ виявляються ознаки атрофії кори головного мозку, зовнішньої та внутрішньої водянки, формування внутрішньомозкових кіст у зоні забоїв. Однак виявлені на КТ у вказані терміни зміни не завжди відповідали неврологічним проявам. Якщо у похилому віці така закономірність ще прослідковувалася (наприклад, зростання психоорганічних порушень), то в молодому віці у більшості хворих спостерігалася повна компенсація порушених функцій. |
||||
| <<До попереднього розділу<< | До змісту | >>До наступного розділу>> | ||
| ||||