БЮЛЕТЕНЬУкраїнської Асоціації Нейрохірургів | |||
| Про журнал | Список номерів | В форматі PDF | Умови публікації |
|
Особливості динаміки забоїв головного
мозку
Скляр Р.А. Медична академія післядипломної освіти, м.Київ, Україна Проаналізовано особливості клінічного перебігу і динаміку комп’ютерно-томографічних змін при забоях головного мозку середнього і важкого ступеня у 93 хворих молодого (58) і середнього (35) віку.Хворі були обстежені в перші години після госпіталізації,на 5,10 і 15-ту добу після травми. За необхідності АКТ-обстеження проводили частіше залежно від клінічного перебігу захворювання.У 41 хворого проведено також магнітно-резонансну томографію. АТК- та МРТ-картина забоїв була різноманітною. У 35 хворих, обстежених у 1-шу добу, ніяких змін на АКТ не було виявлено. Разом з тим при повторному обстеженні на 5-й і 10-й день у них виявляли прямі і побічні ознаки забою головного мозку у вигляді вогнищ зниженої щільності мозку (у 4 хворих), розширення шлуночків (у 6), розширення субарахноїдальних просторів (у 12), розширення міжпівкульної та латеральної щілин (у 12) або сукупність цих ознак (у 3). Два пацієнти із цієї групи мали забій важкого ступеня. У хворих після госпіталізації були виявлені вогнища зниженої щільності в правій скронево-тім’янній, двічі – в лівій лобово-скроневій та в лобовій ділянках. Клінічна картина захворювання була характерна для забоїв середнього ступеня важкості. У 15 з 18 хворих з геморагічними забоями (за даними АКТ) була клінічна картина забою середнього ступеня, у 3 – важкого. У першій групі хворих забої були,як правило, на місці травми,тоді як у другій – за типом “проти удару”. Динамічне обстеження дозволяє виявити на АКТ побічні ознаки підвищенного внутрішньочерепного тиску: звуження шлуночків, зниження щільності мозкової речовини, відсутність контрастування цистерн і субарахноїдальних просторів. Виявлено, що на АКТ часто бувають вторинні ознаки забоїв мозку, тоді як за даними МРТ виявляють як вторинні, так і первинні ознаки забою (зони ішемії, геморагії, дислокації, деформації тощо). Встановлено, що у геморагічних зонах забою, як і ділянках зниженої щільності, спостерігаються певні етапи динамічних змін: у зонах геморагії протягом 7—12 днів знижувалася щільність мозкової речовини, тоді як у хворих з ішемічними зонами виявляли атрофічні зміни мозку у вигляді розширення шлуночкової системи, латеральних щілин, підпаутинних просторів. У 31 з 93 випадків забої супроводжувалися стисненням головного мозку: вдавленими переломами (у 4 хворих), субдуральними гематомами і гідромами (у 20), епідуральними гематомами (у 7). Поряд із загальномозковими симптомами у них спостерігався синдром компресії і дислокації мозку. Клінічна картина травми була більш важкою. На АКТ виявляли сукупні ознаки геморагії, ішемії, перифокального набряку та дислокації мозку. У 5 хворих спостерігалося розширення шлуночка на протилежній стороні. Після ліквідації компресії виявляли тільки зону ішемії та перифокального набряку мозку. Слід відзначити можливість пізнього формування внутрішньочерепних гематом, що було виявлено у 4 хворих при повторному АКТ-обстеженні. У одного з таких хворих на 3-й день виявили епідуральну гематому і геморагічний забій скронево-базальної ділянки на протилежній стороні. У другого хворого була субдуральна гематома і набряк білої речовини. Третій хворий був оперований з приводу субдуральної гематоми, а при контрольному АКТ-обстеженні у нього виявили внутрішньомозкову гематому. У четвертого хворого при першому АКТ-обстеженні було виявлено набряк мозку, переважно в потиличних частках (забій), а повторне АКТ-обстеження засвідчило наявність внутрішньомозкової гематоми невеликих розмірів. Таким чином, тільки динамічне АКТ-обстеження хворих із забоями головного мозку дає можливість уявити зміни мозку в процесі розвитку забоїв в гострий період травми, що значною мірою визначає лікувальну тактику. Прямі кореляції між клінічним перебігом забоїв та даними АКТ-обстежень не завжди виявляються. Дані МРТ є більш точними в плані як діагностики характеру і локалізації травматичних ушкоджень мозку, так і визначення лікувальної тактики. |
||||
| <<До попереднього розділу<< | До змісту | >>До наступного розділу>> | ||
| ||||