БЮЛЕТЕНЬ

Клініко-біохімічна характеристика повторної черепно-мозкової травми Каджая Н.В., Пономарьова О.Ф., Бондар Т.С., Олійник Г.М., Яхненко Г.М., Гужовська Н.В. Iнститут нейрохірургії ім. акад. А.П.Ромоданова АМН України, м.Київ, Україна Метою дослідження було вивчення особливостей порушення гомеостазу метаболічних реакцій в організмі хворих з повторною черепно-мозковою травмою (ЧМТ). Проведено 878 біохімічних досліджень у 43 хворих за 22 показниками крові, плазми, еритроцитів. Визначали показники фракцій води, іонів калію та натрію, осмолярності, кислотно-основного стану, сульфгідрильних груп, білка та його фракцій, середніх молекул, коефіцієнту капілярної проникності для білка, гематокриту, глюкози, еритроцитів, гемоглобіну, активність фосфатаз і трансаміназ. Проведено математичну оцінку найінформативніших клініко-біохімічних та клініко-гематологічних співставлень, що дає обгрунтоване уявлення про багатофакторне порушення інтеграції метаболічних процесів між органами та системами. Встановлено, що для повторної ЧМТ, порівняно з первинною характерні певні особливості метаболічних зрушень, які в цілому більш глибокі за характером та ступенем біохімічних та гематологічних змін, а також більш стійкі в динаміці клінічного перебігу захворювання; охоплюють комплекс основних метаболічних ланок, з високим ступенем корелятивних співвідношень, що свідчить про глибоке порушення та дезінтеграцію функціональної здатності регуляторних систем організму та напруження адаптаційно-компенсаторних процесів. Характерним для повторної ЧМТ є істотне збільшення показника гематокриту — в середньому (51±2,0)% при нормі (43±2,02)%, тоді як кількість еритроцитів та гемоглобіну не корелює з таким підвищенням і визначається в межах норми або ж зменшується. Ця особливість притаманна більшості хворих і корелює з даними дослідження водно-іонного обміну: спостерігається різке збільшення в плазмі та еритроцитах рівня зв’язаної води (на 125 — 155%) і таке ж різке зниження рівня вільної води (до 117 — 125%), що свідчить про сповільнення рухливості молекул води навколо біомакромолекул і наявність процесу набухання; визначаються абсолютний дефіцит іонів калію (в еритроцитах та плазмі), значна гіпоосмолярність плазми — в середньому (253±5,1) мосм/л при нормі (285±3,0), мосм/л, що свідчить, із врахуванням даних по гематокриту, про набухання формених елементів крові, порушення їх функції та структури. Слід зазначити, що подібних закономірностей не спостерігалось у хворих з первинною ЧМТ. Певні особливості виявлено також при дослідженні вмісту тіолових груп у крові, але вони стосуються не тільки цього показника, але й корелятивних зв’язків його з іншими білковими ферментними показниками: спостерігається узгоджене вірогідне зменшення вмісту в крові сульфгідрильних груп (в середньому на 30%), загального білка (на 12,2%), різке підвищення активності ферментів дефосфорилювання (кислої фосфатази на — 143,3% та лужної фосфатази — на 35,1%). При дослідженні функціонального складу білків плазми крові виявлено збільшення вмісту альбумінів та альбуміно-глобулінового коефіцієнту, різке зниження гамма-глобулінової фракції (на 14,7%); характерним при цьому є значне зрушення коефіцієнту капілярної проникності для білка (характеристика білкових фракцій), а також підвищення рівня середньомолекулярних пептидів (в середньому на 80%) як свідчення активації явищ ендотоксикозу внаслідок накопичення проміжних токсичних продуктів метаболізму. Слід зазначити, що досить неординарними у таких хворих є зміни показників кислотно-основного стану, які свідчать як про розвиток ацидотичних зрушень, так і про наявність елементів алколозу, усунення якого вважають значно важчим, ніж ацидозу. Вище викладені дані свідчать про напруження адаптаційних систем, функціонування яких при повторної ЧМТ уповільнене. Цей висновок підтверджується існуючим в літературі положенням про зміни реактивності окремих ланок гіпофізарно-адренокортикальної системи у відповідь на повторні стресорні подразники, що знижують адаптаційно-компенсаторну здатність організму. Виявлені нами особливості метаболічних реакцій при повторній ЧМТ слід враховувати при розробці лікувальної тактики у таких хворих. Попередня стаття | Наступна стаття
<<До попереднього розділу<<	До змісту	>>До наступного розділу>>
© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН) © Електронна версія: НВП "Інтермаг"