БЮЛЕТЕНЬ

Української Асоціації Нейрохірургів

Про журнал Список номерів В форматі PDF Умови публікації

Співвідношення андрогенів і глюкокортикоїдів у хворих
із важкою черепно-мозковою травмою

Шевага B.М., Романишин Я.М., Нетлюх А.М.

Державний медичний університет, м. Львів, Україна

У патогенезі черепномозкової травматичної хвороби серед інших факторів важливу роль відіграють зрушення гормонального балансу в системі гіпоталамус-гіпофіз-надниркові залози (Курако Ю.Л., Букіна В.В., 1989). Визначення екскреції чи рівня в крові кортикостероїдів, АКТГ за цих умов має велике значення, однак, враховуючи те, що, за даними Я.М.Романишина (1992), біологічна активність кортикостероїдів залежить від рівня в організмі андрогенів, для оцінки важкості порушень у системі адаптації і для розуміння патогенезу черепномозкової травми необхідно враховувати співвідношення андрогенів і глюкокортикоїдів в організмі. При легкій черепномозковій травмі встановлено зниження цього показника (Гук А.П., 1997). Даних про такі співвідношення при важкій черепномозковій травмі в літературі не виявлено.

Мета роботи — визначення закономірності змін співвідношення екскреції андрогенів і глюкокортикоїдів при важкій черепно-мозковій травмі.

Визначали відношення вмісту сумарних 17-кетостероїдів (17-КС) до 17-кетогенних стероїдів (17-КГС) у добовій сечі за методом Норімберскі в модифікації Ю.В.Кулачковського і Б.С.Мар’єнка (1964). Обстежено 25 хворих (20 чоловіків і 5 жінок) з важкою черепно-мозковою травмою віком від 20 до 65 років. Оцінку рівня екскреції гормонів з сечею проводили на 1, 2, 3, 7, 10, 15-ту і 20-ту добу, а також через 1 і 2 міс після травми. Контролем були 20 практично здорових чоловіків такого ж віку. Статистичний аналіз даних проводили за Стьюдентом — Фішером. Хворі отримували комплексне лікування, в тому числі дексаметазон (8 мг внутрішньовенно 3 рази в день протягом 8—10 днів).

Встановлено, що відношення 17-КС/17-КГС у обстежених хворих порівняно з даними контролю (0,71+0,02) знижується, досягаючи мінімуму (0,18+0,03) на 2-гу добу після травми, на 7-му добу підвищується майже до рівня контролю, а з 10-ї доби знову знижується з другим мінімумом на 15-ту добу (0,27+0,07). З 20-ї доби відношення КС/КГС вдруге підвищується і через 1 міс відновлюється до рівня контролю.

Таким чином, з наведених даних видно, що при важкій черепномозковій травмі відбуваються фазні зміни величини відношення 17-КС/17-КГС: різке зниження на 2-гу добу після травми, поступове підвищення до 7-ї доби, повторне зниження до 15-ї доби і поступове відновлення через 1 міс після травми. Перше зниження відношення 17-КС/17-КГС (2-га доба) зумовлене різким підвищенням рівня глюкокортикоїдів, друге (15-а доба) — підвищенням рівня глюкокортикоїдів і зниженням рівня андрогенів. Врахування змін співвідношень андрогенів і глюкокортикоїдів може відігравати важливу роль в оцінці важкості і прогнозу травматичної хвороби головного мозку та у визначенні показань до гормональної терапії.

Попередня стаття | Наступна стаття

<<До попереднього розділу<< До змісту >>До наступного розділу>>

© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН) © Електронна версія: НВП "Інтермаг"