БЮЛЕТЕНЬ

Організаційні питання розвитку нейрохірургічної служби в Україні Організація нейрохірургічної допомоги в Україні та перспективи її розвитку Зозуля Ю.П., Педаченко Є.Г., Пацко Я.В. Iнститут нейрохірургії ім. акад. А.П.Ромоданова АМН України, м.Київ, Україна Розвиток нейрохірургічної допомоги населенню України в 1994—1998 рр. відбувався в умовах реформування системи охорони здоров’я, значного зменшення частки національного бюджету, що виділялася “на фінансування охорони здоров’я, децентралізації бюджетного забезпечення установ охорони здоров’я, скорочення ліжкового фонду. У цих складних умовах комплекс організаційних і науково-методичних заходів у цілому забезпечив реформування нейрохірургічної служби в напрямку подальшої спеціалізації нейрохірургічної мережі, створення умов для цілодобового надання невідкладної допомоги при травматичних і судинних ураженнях нервової системи в більшості регіонів України. Таким позитивним змінам сприяли підготовлені за участю гологвного за фахом інституту накази МОЗ “Про заходи щодо поліпшення організації та підвищення якості нейрохірургічної допомоги населенню України” (1994 р.), “Стан та перспективи спеціалізованої медичної допомоги потерпілим із травматичним пошкодженням хребта і спинного мозку” (1998 р.), а також ліцензування обласних нейрохірургічних відділень України (1995-1997 рр.). У номенклатуру медичних спеціальностей була введена “дитяча нейрохірургія” (1997 р.). Питання нейрохірургічної допомоги населенню України тричі розглядалися на апаратних нарадах МОЗ (1995 р., 1997 р., 1998 р.). На 1998 р. мережа нейрохірургічних установ складається з 84 відділень в обласних центрах та містах (у 1993 р. — їх було 69), а також з 15 спеціалізованих клінічних відділень Iнституту нейрохірургії АМН України і науково-практичного центру ендоваскулярної нейрорентгенохірургії АМН України. Зараз в Україні функціонують 216 дитячих нейрохірургічних ліжок, в тому числі 141 — у спеціалізованих нейрохірургічних відділеннях для дітей (Київ, Севастополь, Сімферополь, Дніпропетровськ, Харків) і 75 — у структурі інших відділень дитячих лікарень у різних містах країни. Загальна кількість стаціонарних ліжок нейрохірургічного профілю становить 4126 (у 1993 р. — 3833), показник забезпеченостї на 10 тис. населення — 0,82 (у 1993 р. — 0,72). У нейрохірургічних установах працюють 541 нейрохірургів і фахівців суміжних спеціальностей. Щорічно спеціалізовану нейрохірургічну допомогу в стаціонарах отримують близько 75 тис. хворих. Нейрохірургічну мережу на місцях характеризують три основні напрямки розвитку. 1. Об’єднання планової і ургентної (цілодобово) нейрохірургічної допомоги на базі сучасно оснащеного обласного нейрохірургічного відділення (наприклад, у Житомирі). Забезпечується інтенсифікація роботи нейрохірургічного ліжка (хірургічна активність перевищує 80%) при скороченні на 25—30% загальної кількості нейрохірургічних ліжок в обласному центрі. Передопераційне обстеження планових хворих скорочено до 1—2 днів, на 4—5- й день після операції хворих переводять у відпоідні реабілітаційні відділення. 2. Створення нейрохірургічних комплексів на основі науково-методичного об’єднання вузькопрофільних нейрохірургічних відділень — дитячого, судинного, спінального та інших (Республіка Крим, Донецьк, Дніпропетровськ). 3. Традиційна організація, що передбачає існування обласних відділеннь, яке надають переважну планову допомогу, та міських нейротравматологічних відділеннь, що забезпечують надання невідкладної нейрохірургічної допомоги. Обговорюються доцільність і можливості створення госпрозрахункових, нейрохірургічних відділень, хоча належна законодавча основа поки відсутня. Попри економічні труднощі, за останні роки у деяких регіонах поліпшилося апаратурно-інструментальне забезпечення діагностичного та лікувального процесу в нейрохірургії. Нейрохірургічні відділення широко застосовують методи магнітно-резонансної та рентгенівської комп’ютерної томографії, доплерографії, проводять сучасні ангіонейрохірургічні дослідження. Деякі відділення за своїм оснащенням не поступаються Iнституту нейрохірургії, в зв’язку з чим відбувається певна “децентралізація” діагностичного процесу і лікування деяких видів нейрохірургічної патології (судинні, онкологічні ураження нервової системи). Сучасний розвиток нейрохірургії пов’язаний із розв’язанням проблеми підготовки кадрів. Незбалансоване направлення молодих фахівців в інтернатуру без узгодження відповідних потреб у кадрах з Головними обласними нейрохірургами створює реальну загрозу безробіття серед нейрохірургів. На 1998 р. 425 нейрохірургів працювали на реальних 386 посадах. Додамо, що півторарічний цикл первинної підготовки в інтернатурі не забезпечує якісної підготовки фахівця, не відповідає європейським стандартам первинної підготовки молодих нейрохірургів, яка здійснюється не менше ніж протягом 5 років. Потребує істотних змін система атестації нейрохірургів із розширенням повноважень осередків Асоціації нейрохірургів України. Цьому сприятиме делегування з боку МОЗ повноважень атестації фахівців відповідним фаховим Асоціаціям та новоствореній Федерації громадських медичних об’єднань України (1997 р.). Серед першочергових завдань організаційного забезпечення підвищення якості надання спеціалізованої допомоги населенню держави слід вважати впровадження державних стандартів діагностики і медичних технологій за окремими нозологічними видами нейрохірургічної патології, створення “інсультних” невролого-нейрохірургічних центрів, розробку нормативних документів щодо впровадження платних послуг у нейрохірургії, а також розробку та впровадження системи підготовки молодих нейрохірургів, що відповідає європейським програмам підготовки фахівців. Попередня стаття | Наступна стаття
	До змісту	>>До наступного розділу>>
© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН) © Електронна версія: НВП "Інтермаг"