БЮЛЕТЕНЬ

Ендоскопічна мікрохірургічна анатомія третього та бічних шлуночків головного мозку Шамаєв М.I., Вербова Л.Н., Малишева Т.А. Iнститут нейрохірургії ім. акад. Рамоданова АМН України, Київ, Україна Метод внутрішньочерепної ендоскопії у поєднанні з використанням мікрохірургічної техніки та відповідного інструментального оснащення знаходить все ширше застосування у нейрохірургічній практиці. Цьому значною мірою сприяла поява гнучких ендоскопів на волоконній оптиці, які здатні проникати у найбільш віддалені та вузькі місця порожнини черепа і головного мозку. Найчастіше цей метод використовують під час оперативних втручаннь на шлуночковій системі головного мозку при різноманітних її ураженнях (гідроцефалія, пухлини тощо). Перевагою методу є значне зниження ступеня травматизації оточуючих життєво важливих структур, оптимізація техніки оперативного втручання та запобігання багатьом інтра- та післяопераційним ускладненням. Разом із тим застосування цього методу потребує досконалих знань мікротопографії внутрішньошлуночкових утворень, особливо в разі зміни їх співвідношень у наслідок патологічної деформації шлуночкової системи. З метою уточненити наші уявлення про зміни цих співвідношень та їх особливості у полі зору ендоскопа були проведені морфологічні дослідження на секційному матеріалі та відповідні спостереження у процессі оперативних втручань на шлуночковій системі головного мозку. Морфологічні дослідження проведено за допомогою оглядового цистоскопа (ФПЕ-2 мод.886) з фотоприставкою. Iнтраопераційні спостереження виконано під контролем операційного мікроскопа з фотопристроєм (МIКО — ОФ) та гнучкого ендоскопа з відеоприставкою (Японія). Досліджено мікротопографію нормальної шлуночкової системи та її зміни при вадах розвитку головного мозку, гідроцефалії, аденомі гіпофізу, краніофарингіомі, гліомі хіазми, пінеаломі, плексуспапіломі, гліомі, що поширювалися на третій та бічні шлуночки із оточуючих структур мозку. Всі етапи морфологічних досліджень було сфотографовано та відтворено у графічному зображенні. Iнтраопераційні спостереження фіксували на відеоплівку та відтворювали у графічному зображенні. Нормальні мікротопографічні співвідношення утворень третього шлуночка вивчено через оперативні доступи у передніх та середніх відділах мозолистого тіла, кінцеву пластинку, надшишкоподібну заглибину та через бічний шлуночок і міжшлуночковий отвір. Утворення бічних шлуночків вивчено через оперативні доступи у середніх та задніх відділах середньої лобової звивини, через нижні відділи верхньої тім“яної часточки та внутрішньотім“яну борозну. У процессі досліджень ендоскоп переміщався по порожнині шлуночків і обертався довколо власної осі, що дозволяла обстежити всі утворення шлуночків. Визначено особливості топографії міжшлуночкового отвору, структуру судинного сплетення та септальних вен. Вивчено варіанти взаєморозташування внутрішньошлуночкових утворень бічних шлуночків і варіанти топографії судинного сплетення. Встановлено особливості співвідношень внутрішньошлуночкових утворень у полі зору ендоскопа. Нормальні мікротопографічні співвідношення утворень шлуночкової системи значно змінюються і спотворюються у випадках патологічних їх уражень. При гідроцефальному розширенні бічних шлуночків змінюються розміри і форма зорової, лійкової, над- та шишкоподібної заглибин; сплющується і деформується судинне сплетення; у дні шлуночка чітко контуруються деформовані сосочкоподібні тіла. У стінці надшишкоподібної заглибини виявлено поренцефалічні отвори, що утворюються довколо кровоносних судин і сполучають порожнину шлуночків із підпавутинним простором. Встановлено особливості деформації третього шлуночка при вростанні в нього пухлин: деформація зорової заглибини, дна шлуночка, склепіння, передньої спайки. Виявлено судинні зв“язки між пухлиною і судинами судинного сплетення. У гідроцефально розширених бічних шлуночках виявлено фенестрацію прозорої перегородки, деформацію і зміну розмірів міжшлуночкового отвору, зміну топографії судинного сплетення, порушення співвідношень стінок нижнього рога шлуночка, деформацію, розтягування і фенестрацію внутрішньої його стінки. При запальних процесах виявлено спотворення форми і простору шлуночків, зміни епендимного покриву, появу численних, різної щільності зрощень та перегородок між його стінками; фрагментацію шлуночків, особливо у задньонижніх їх відділах. При внутрішньошлуночковому розташуванні пухлин виявлені численні зв“язки між їх судинним руслом та судинним сплетенням. У процесі інтраопераційних спостережень досліджено особливості змін мікротопографії шлуночків у випадках вад їх розвитку та запальних деформацій. Проведені дослідження стали підставою для створення збірки фото- та графічних зображень нормальної та патологічної мікротопографічної анатомії шлуночкової системи головного мозку в ендоскопічному зображенні. Попередня стаття | Наступна стаття
<<До попереднього розділу<<	До змісту	>>До наступного розділу>>
© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН) © Електронна версія: НВП "Інтермаг"