БЮЛЕТЕНЬ

Мнестичні порушення у ліквідаторів аварії на ЧАЕС Деньгуб В.В., Онопрієнко О.П. Iнститут нейрохірургії ім.акад.А.П.Ромоданова АМН України, м.Київ, Україна На віддаленому етапі після опромінення дозами до 100 бер. обстежено 384 хворих віком до 60 років. Для дослідження пам’яті застосовували методики: Лурія, Вассермана, Траугатт та інші. Мнестичні порушення зустрічались у 100% обстежених учасників ліквідації аварії на ЧАЕС. У частини хворих вони були зумовлені первинним ураженням функції сприймання вербального матеріалу. Ці порушення умовно можна розділити, за А.Р.Лурія, на 2 групи: 1) акустико-мнестична афазія, зумовлена розладами слухової пам’яті (4%); 2) оптико-мнестична афазія, спричинена порушенням зорової пам’яті (16%). На нашу думку, класична класифікація наведених вище афазій клінічно і синдромологічно не відповідає змісту, оскільки в її основі лежать не мовні, а мнестичні порушення. Останнє заплутує визначення сутності функціональних порушень при формуванні клінічних висновків. Тому ці розлади доцільно було б класифікувати, на наш погляд, не як афазії, а як амнезії. Від амнезій, оптико-мнестична та акустико-мнестична гіпомнезії відрізнялися тим, що порушення пам’яті, які лежали в їх основі, не призводили до повної втрати пам’яті. Зниження пам’яті при цих розладах спостерігали у 80% обстежених. Тому такі відхилення варто характеризувати як акустико-мнестичну чи оптико-мнестичну гіпомнезії. Їх виявлено у 36% обстежених. При оптико-мнестичній гіпомнезії знижується зорове, при акустико-мнестичній гіпомнезії-слухове сприйняття, що, очевидно зумовлено ураженням кіркових відділів домінантних скроневої та потиличної ділянок мозку. Обстежені з розладами довготермінової памўяті з першого пред’явлення запам’ятовували від чотирьох до десяти з десяти слів, але через півгодини вони не могли відновити в пам’яті жодного слова чи почутого оповідання. Довготермінова пам’ять порушувалась на етапі фіксації сліду, і пошкодження, мабудь, було в межах синапсів. Отже, порушення пам’яті в ланці фіксації отриманої інформації дає змогу характеризувати його як фіксаційну гіпомнезію, яку ми спостерігали у 91% випадків. Окрему групу становили пацієнти зі своєрідним порушенням пам’яті, яку ми називаємо умовно менсетивною амнезією (від лат.слова mens — думка). Таке порушення було вперше описане нами у 1993 р. Полягає воно в тому, що хворий миттєво втрачає думку при викладенні якогось сюжету або при виконанні запланованої дії. Практично це проявляється так: хворий миттєво замовкає, втрачає думку і не пам’ятає, про що говорив і що мав сказати чи що робив і що мав зробити. При цьому хворий повністю зберігає свідомість, він пам’ятає деталі перебігу подій і відповідає на поставлені запитання, що стосуються періоду до моменту нападу. Отже, у ліківідаторів аварії на ЧАЕС на віддаленому етапі (8-10 років) після опромінення виявляються мнестичні порушення, зумовлені вираженим зниженням пам’яті. Таким чином формується стійкий глюмнестичний синдром. У цілому це свідчить про дифузне ураження структур кори великого мозку, яке невропатологи визначають як хронічну радіаційну енцефалопатію. Попередня стаття | Наступна стаття
<<До попереднього розділу<<	До змісту	>>До наступного розділу>>
© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН) © Електронна версія: НВП "Інтермаг"