БЮЛЕТЕНЬ

Особливості перебігу віддаленого періоду легкої черепно-мозкової травми у осіб, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання Шевага В.М., Дяків В.В. Державний медичний університет, м. Львів, Україна Вивчення комбінованої дії травми та іонізуючого випромінювання на головний мозок є актуальним, оскільки в межах СНД на територіях із щільністю забруднення Cs137 понад 5 Ки/км2 проживає більше ніж 3 млн 880 тис. осіб, серед яких 250 тис. дітей. Дослідження, проведені в Київському інституті нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова, показали, що в основі будь-якої закритої черепно-мозкової травми (ЧМТ) лежить єдність патогенетичних механізмів ушкодження, що проявляється морфофункціональними змінами структур головного мозку, порушеннями функції клітинних мембран і міжклітинних контактів. Травматичні ушкодження мозку завжди супроводжуються порушенням механізмів саморегуляції обмінних процесів. Нами обстежено 38 чоловіків віком від 17 до 38 років, які 0,5 — 2 роки тому перенесли легку ЧМТ(основна група), і 19 здорових чоловіків такої ж вікової категорії (контрольна група). Усі обстежені постійно проживають на територіях, що належать до 3-ї зони радіоактивного забруднення (5-15 Ки/км2 за Cs137 та Cs134. Середня тривалість лікування хворих у неврологічному стаціонарі становила близько 15 днів. Усі хворі отримували консервативне лікування: дегідратаційні, судинорозширювальні, ноотропні, седативні та полівітамінні препарати. Після виписування зі стаціонару вони, як правило, не дотримувалися рекомендацій невропатолога щодо режиму, дієти, періодичних курсів лікування. Більшість обстежених — люди з середньою або середньоюспеціальною освітою. Майже 92% потерпілих стверджують, що такі симптоми, як головний біль, нудота, запаморочення, шум у вухах або голові, загальна слабкість, дратівливість, мали місце у них протягом перших 2 тиж після травми і поступово регресували. На момент виписування зі стаціонару всі хворі почувалися задовільно. Скарг не було. Через 2-3 міс у потерпілих зўявилися скарги на періодичний головний біль, запаморочення, нудоту, шум у вухах і голові, швидку втомлюваність, дратівливість, порушення сну. На момент обстеження найчастішими були скарги на головний біль (57%), запаморочення (43%), нудоту (16%), шум у вухах і голові (14%), підвищену дратівливість (38%), швидку втомлюваність і загальну слабкість (22%), погіршення памўяті й уваги (16%), поганий сон (18%), періодичний біль у ділянці серця і прискорене серцебиття (35%), гіпергідроз долонь (37%), підвищену метеочутливість (32%). Об”єктивно у них виявлено мікровогнищеву симптоматику у вигляді горизонтального ністагму (22%), анізорефлексії (8%), субкортикальних симптомів (5%). На ЕЕГ у 40% осіб основної групи спостерігались загальномозкові зміни біоелектричної активності головного мозку, у 75% — зміни в медіальнобазальних та медіальностовбурових структурах, у 40% — вогнищеві зміни, у 15%- підвищена епілептична активність. Рівень тривожності визначали за Д.Тейлор (1986). У 5,7% обстежених він був невисоким, у 60% — середнім, у 34,3% — високим. У контрольній групі у віддалений період скарг не було, за вийнятком 3 осіб, які скаржилися на періодичний легкий головний біль. Незначне відхилення частоти серцевих скорочень було виявлено у 20%. На ЕЕГ у осіб цієї групи загальномозкові зміни біоелектричної активності мозку зафіксовано у 31,8%, зміни в медіальнобазальних та медіальностовбурових відділах — у 54,5%, вогнищеві зміни — у 22,7%, а підвищену епілептичну активність — у 4,5%. Аналізуючи отримані дані, можна стверджувати, що у осіб, які перенесли легку ЧМТ і проживають на радіоактивно забрудненій території, частота патологічних змін з боку нервової системи є досить високою. Суб”єктивні прояви у них домінують над об”єктивними. Переважає астеноневротичний синдром, основою якого є вегетативні порушення. Перебіг травматичної хвороби головного мозку у цих осіб має прогредієнтний характер, а адаптація їх різко знижена. З огляду на це вони мають перебувати під постійним спостереженням невропатолога з вчасним проведенням корекції неврологічних зрушень. Попередня стаття | Наступна стаття
<<До попереднього розділу<<	До змісту	>>До наступного розділу>>
© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН) © Електронна версія: НВП "Інтермаг"