БЮЛЕТЕНЬ

Порівняльна характеристика віддалених результатів медикаментозного та хірургічного лікування повторних ішемій каротидного басейну при стенозувальних і оклюзивних ураженнях екстракраніальних відділів голови Зозуля I.С., Селезньова Т.Є., Зозуля А.I., Гончарук О.М. Медична Академія післядипломної освіти, м.Київ, Україна Нашою метою було вивчення катамнезу хворих, якi перенесли порушення мозкового кровообiгу, зумовленi оклюзивними ураженнями екстракранiальних вiддiлiв магiстральних судин голови. Хворi перебували пiд наглядом у гострий перiод порушення мозкового кровообiгу (ПМК) або протягом деякого часу пiсля нього; а далi вивчали їх катамнез. Терміни катамнестичного спостереження склали вiд 1 до 7 рокiв, але хворих основної групи спостерiгали протягом 3 – 5 рокiв. Було проведено аналiз даних 70 хворих з повторними ПМК, спричинене оклюзивними та стенозуючими процесами екстракранiальних артерiй голови, якi перебували на лiкуваннi в нейросудинному вiддiленнi НВО ШМД та МК м.Києва з 1991 по 1997 рр. Усiм хворим проведено загальноклiнiчне обстеження, аускультацiю, пальпацiю судин, АКТ на вiтчизняному томографi СРТ–1010, а 34 хворим – МРТ. Уточнення змiн судин екстракранiального басейну, що спричинили iшемiю мозку, проводили ангiографiчно у всiх хворих. Частiше дослiджували обидвi соннi артерiї. Усім хворим до i пiсля лiкування проведено допплєхрографiчне обстеження екстра- та iнтракранiальних вiддiлiв судин шиї на апаратi “Appleton Floscan Plus” виробництва Великобританії. Всiм хворим при поступленнi проводили медикаментозну терапiю, спрямовану на стабiлiзацiю стану у гострий перiод iнсульту, враховуючи тип гострого ПМК, супутнi захворювання, iндивiдуальнi особливостi органiзму. Застосовували препарати для зниження та профiлактики набряку мозку, такі що покращують реологiю кровi, нормалiзують стан клiтинних мембран, знижують чутливiсть мозку до гiпоксiї. У подальшому застосовували вазоактивнi, кардiотонiчнi та iншi лiкарськi препарати пiд контролем об”ктивного стану та даних допомiжних методiв обстеження. Хiрургiчну корекцiю оклюзивних i стенозувальних уражень внутрішньої сонної артерії проводили шляхом реконструктивних операцiй на сонних артерiях. Вибiр методу реконструктивної операцiї визначали нейрохiрурги залежно вiд характеру оклюзивного захворювання, його рiвня та локалiзацiї. Оперативне лiкування, спрямоване на лiквiдацiю оклюзивних та стенозувальних процесiв екстракранiальних судин, яке проводилось пiсля стабiлiзацiї стану, здійснено у 35 хворих, 35 хворих отримали лише медикаментозне лiкування у зв”язку з вiдсутнiстю прямих показань до оперативного втручання на час обстеження. Катамнестичне спостереження 35 хворих, яким було проведено хiрургiчне втручання, показало: 1) Стан 26 (75%) хворих, яким було проведено хiрургiчне втручання, залишився задовiльним; 2) 3 хворих перенесли повторне ПМК; у 2 iнсульт виник на оперованому боці сонної артерiї (через 3 i через 5 рокiв пiсля операцiї), у1 – в басейнi контралатеральної внутрішньої сонної артерії (через 3 роки пiсля операцiї) i був зумовлений оклюзiєювнутрішньої сонної артерії; 3) Минущих ПМК в групi оперованих хворих не спостерiгали; 4) У 5 випадках було виявлено посилення симптомiв дисциркуляторної енцефалопатiї та недостатностi кровообiгу у вертебробазилярному басейнi, в усiх цих хворих до операцiї було виявлено поєднану патологiю сонних i хребтових артерiй; 5) Причиною смертi 1 хворого стало повторне ПМК в басейнi оперованої внутрішньої сонної артерії в умовах оклюзiї контралатеральної внутрішньої сонної артерії (при двобічному ураженнi внутрішньої сонної артерії). Катамнестичне спостереження 35 хворих, якi отримали лише консервативне лiкування, показало: 1) стабiльним залишився стан 16 (46%) хворих, якi отримали консервативну терапiю; 2) повторне ПМК виникло у 9 (24%) хворих, причому в басейнi стенозованої внутрішньої сонної артерії; 3) минущі ПМК продовжували виникати у 2 хворих i вперше виникли у 4 (8%); 4) посилення проявiв дисциркуляторної енцефалопатiї та недостатностi кровообiгу в вертебробазилярному басейнi мало мiсце у 6 випадках. У всiх цих хворих спостерiгали поднане ураження сонних i хребцевих артерiй. Таким чином, порiвняльна характеристика катамнезу оперованих i неоперованих хворих зі стенозом екстракранiальних вiддiлiв внутрішньої сонної артерії свiдчить, що повторний iшемiчний iнсульт серед неоперованих зустрiчаться майже в 3 рази частiше, нiж серед оперованих, а повторнi минущі ПМК виникали лише у неоперованих хворих. Ці дані дозволяють дійти таких висновків: – медикаментозна терапiя порушень мозкового кровообiгу при стенозуючих ураженнях екстракранiальних вiддiлiв внутрішньої сонної артерії малоефективна, тому що нiякi лікарські препарати не можуть лiквiдувати грубу деформацiю судин; – хiрургiчне усунення стенотичного ураження внутрішньої сонної артерії бiльшостi (66%) випадкiв запобігає повторним ПМК, тобто має профiлактичне значення. Попередня стаття | Наступна стаття
<<До попереднього розділу<<	До змісту	>>До наступного розділу>>
© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН) © Електронна версія: НВП "Інтермаг"