БЮЛЕТЕНЬУкраїнської Асоціації Нейрохірургів | |||
| Про журнал | Список номерів | В форматі PDF | Умови публікації |
|
Показання до ендоваскулярних операцій при лікуванні артеріовенозних аневризм задньої черепної ямки Щеглов Д.В. Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії амн україни, м. київ Артеріовенозні мальформації задньої черепної ямки (АВМ ЗЧЯ) є природженою небезпечноюпатологією, що виявляється переважно в молодому і продуктивному віці. За нашими даними, АВМ ЗЧЯ спостерігають у 10% серед усіх хворих із АВМ головного мозку (за даними літератури–у 2,5–20% випадків). Відносна рідкість та висока летальність (6–25%), велика частота ускладнень (18%) після виконання прямої хірургічної резекції АВМ ЗЧЯ (Філатов Ю.М., Еліава Ш.Ш. та інші), висока ймовірність рецидиву геморагії (2% за рік) диктує необхідність розробклення альтернативних методів їх лікування. Нові можливості в лікуванні АВМ ЗЧЯ відкриває метод ендоваскулярного втручання за допомогою техніки різних балонів-катетерів та безбалонних катетерів з використанням якісно нової емболізувальної рідкої речовини “Емболін”, розробленої в центрі ендоваскулярної нейрорентгенохірургії АМН України. З`явилися можливості проведення різних диференційованих ендоваскулярних операцій. Такі операції виконані у 65 хворих з АВМ ЗЧЯ Показання до них встановлювали на основі індивідуального підходу до кожного хворого, до будь-якої АВМ ЗЧЯ з урахуванням досвіду лікування цього виду судинної аномалії. Виявлення АВМ ЗЧЯ вже само по собі є показанням до виключення її з кровотоку, тому що вона є агресивною патологією і з плином часу збільшується, залучаючи до своєї системи нові судини, ускладнює кровообіг мозку, порушуючи різні його функції, становить значну небезпеку для життя хворого. Разом з тим необхідно враховувати ризик ендоваскулярної операції, вік хворого, його соціальні звички, локалізацію та розміри АВМ ЗЧЯ, стан серцево-судинної системи та, зокрема, кардіо-церебральні взаємовідносини, наявність системних захворювань, васкуляризацію АВМ та її ангіографічну структуру. Метод ендоваскулярних втручань сприяв суттєвому удосконаленню ангіографічного дослідження хворих з АВМ ЗЧЯ. Проведення селективної та суперселективної ангіо- та фармакоангіографії, медикаментозних проб та визначення функціональної важливості привідних судин АВМ ЗЧЯ, з магніфікацією та субтракцією дає достовірну інформацію для визначення показань до різних ендоваскулярних операцій. Детальний аналіз ангіографічної структури АВМ ЗЧЯ є дуже важливим для визначення операбельності АВМ ЗЧЯ з точки зору ендоваскулярного підходу. Він визначає всі джерела живлення АВМ, можливість участі привідних судин АВМ в живленні прилеглої мозкової тканини, або твєї, що розташована в межах АВМ ЗЧЯ. Уточнюється можливість роздільного, секторального живлення АВМ ЗЧЯ, розміри шунтування АВМ, розміри ядра (nidus) АВМ. Дані КТ, МРТ точно визначають розміри АВМ ЗЧЯ та структури мозку, залучені до АВМ ЗЧЯ. На основі комплексного клініко-рентгенологічного обстеження (переважно ангіографічного та МРТ) цілеспрямовано визначають показання до проведення таких видів оперативних втручань: 1) різних диференційних ендоваскулярних операцій (керована емболізація з використанням відокремлюваних балонів-катетерів, відокремлення прямого артеріовенозного шунтування балонами, тотальна оклюзія АВМ емболіном різної концентрації, комбінація всіх методів); 2) повного виключення АВМ ЗЧЯ великих розмірів у 2 – 3 етапи: краща можливість для тотальної оклюзії гігантських АВМ ЗЧЯ Дані комплексного обстеження хворих дозволяють уточнити показання до операції, підвищити ефективність та радикальність внутрішньосудинних втручань, відкривають новий підхід до використання ендоваскулярного методу для виключення різних артеріовенозних мальформацій у стовбурово-мозочкових структурах. |
||||
| <<До попереднього розділу<< | До змісту | >>До наступного розділу>> | ||
| ||||