БЮЛЕТЕНЬ

Української Асоціації Нейрохірургів

Про журнал Список номерів В форматі PDF Умови публікації

Транскраніальна доплерографія при оклюзiйно-стенозуючих ураженнях магістральних судин шиї та голови

Глоба М.В., Міхаль А.В., Цімейко О.А.

Iнститут нейрохірургії ім. акад. А.П.Ромоданова АМН України, м. Київ

Застосування в клінічній практиці ультразвукової доплерографії дозволяє проводити неінвазивну діагностику оклюзійно-стенозуючих уражень магістральних артерій шиї та головного мозку, а також відбір пацієнтів для хірургічної корекції. Транскраніальна доплерографія (ТКДГ) сегментів великого артеріального кола мозку дозволяє визначити значущість гемодинамічних порушень наявного оклюзійно-стенозуючого процесу та подальшу лікувальну тактику.

ТКДГ було проведено у 110 пацієнтів віком від 25 до 65 років, які перенесли гостре порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом у басейні внутрішньої сонної артерії (78 спостережень); та у вертебробазилярному басейні (32 спостереження). У всіх хворих при ангіографії та доплерографії виявлено патологію каротидних та вертебральних артерій.

Доплерографічними критеріями, які дозволяють прогнозувати наслідки гострих порушень мозкового кровообігу, що ініційовані патологією магістральних відділів брахіоцефальних артерій, вважаємо:

1. Наявність дефіциту кровопостачання в інтракраніальних відділах дистальніше від ураженого артеріального сегменту; визначається коефіцієнтом асиметрії лінійної швидкості кровотоку у відсотках по відношенню до неураженої сторони.

2. Невідповідне функціонування природних шляхів колатерального кровопостачання мозку, що визначаються за допомогою компресійних тестів (з загальною сонною артерією).

3. Наявність УЗДГ-ознак патології суміжного артеріального басейну.

4. Ознаки включення в компенсацію додаткових шляхів колатерального кровотоку, зміну показників кінематики доплерограми в басейні ураженої судини.

При відсутності патологічних змін всіх чотирьох ТКДГ-критеріїв у пацієнтів з оклюзійно-стенозуючим ураженням магістральних артерій мозку прогноз оцінювали як сприятливий. За наявності відхилень одного з вищезазначених ТКДГ-критеріїв прогноз визначали як нестійкий. При поєднанні патологічних змін 2 та більше ТКДГ-критеріїв прогноз оцінювали як несприятливий.

Серед 20 пацієнтів з помірними змінами екстракраніального відділу внутрішньої сонної артерії (патологічна звивистість, локальний стеноз) сприятливий прогноз визначено у 55%, нестійкий у – 35%, несприятливий – 10%.

У 40 хворих із стенозом внутрішньої сонної артерії (50 – 75% діаметра) судини сприятливий прогноз був у 22,5%, нестійкий – у 50%, несприятливий – у 27,5%.

При оклюзуючому ураженні більше ніж 75% діаметра внутрішньої сонної артерії (18 спостережень) нестійкий прогноз визначено у 43,5%, несприятливий – у 66,5% пацієнтів.

У 32 хворих з ураженням проксимального відділу хребтової артерії сприятливий прогноз визначено у 37%, нестійкий – у 40%, несприятливий – у 23%.

Таким чином, ступінь морфологічних змін ураженої судини є основним, але не єдиним чинником, що визначає прогноз. Останній значно погіршується за наявності супутньої патології суміжного артеріального басейну в поєднанні з невідповідним колатеральним кровопостачанням.

Оцінка прогнозу за даними ТКДГ як складової частини комплексного клінічного прогнозу у хворих з патологією магістральних артерій мозку дозволяє визначити подальшу лікувальну тактику.

Попередня стаття | Наступна стаття

<<До попереднього розділу<< До змісту >>До наступного розділу>>

© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН) © Електронна версія: НВП "Інтермаг"