БЮЛЕТЕНЬ

Перспективи використання ендоваскулярних втручань у лікуванні стенотичних уражень магістральних церебральних артерій Костюк М.Р., Луговський А.Г. Iнститут нейрохірургії ім.акад.А.П.Ромоданова АМН України, м.Київ, Україна У патогенезі ішемічних порушень мозкового кровообігу (МК) та їх наслідків основну роль відіграють оклюзійно-стенотичні ураження мозкових артерій атеросклеротичного генезу. На сьогодні науково доведено, що лише корекція специфічних факторів ризику, тривала антиагрегантна терапія та оперативне втручання знижують ризик розвитку гострих порушень МК у хворих з атеросклеротичними ураженнями сонних артерій. Серед зазначених видів лікування каротидна ендартеректомія (КЕ) розглядається як найефективніший метод попередження ішемічного інсульту (II) у хворих з грубими звуженнями (70 – 99%) внутрішніх сонних артерій (ВСА), які супроводжуються відповідною клінічною симптоматикою недостатності МК або без неї. Черезшкірна транслюмінальна ангіопластика (ЧТА), як альтернативний хірургічнму метод лікування стенотичних уражень артеріальних судин застосовується у медичній практиці з 1964 р. Її впровадження для корекції атеросклеротичних стенозів магістральних судин мозку відбувалося порівняно повільно через потенційний ризик розвитку дистальної емболії церебральних артерій. Вдосконалення технічних засобів рентгенендоваскулярної хірургії та набутий досвід практичного застосування даного методу дозволили науково обгрунтувати ефективність і безпечність ЧТА у лікуванні хворих з ішемічними ураженнями мозку. За останнє десятиріччя в медичній літературі з’явилася велика кількість робіт, в яких відзначається, що ризик розвитку тяжких ускладнень (смерть, інсульт зі стійким неврологічним дефектом) при дилатації атеросклеротичних стенозів в екстракраніальних ділянках сонних артерій не перевищує такий при КЕ (нижчий за 3 – 4%). Встановлення судинних ендопротезів (так званих stents) в ураженому сегменті артерії безпосередньо після балонної дилатації надає методиці більшу безпечність і гарантує тривалість лікувального ефекту. Порівняно з каротидною ендартеректомією ЧТА має ряд вагомих переваг. Як малоінвазивне втручання, вона пов”язана із значно меншим ризиком при лікуванні хворих з вираженою супутньою соматичною патологією. Короткочасне, регульоване за тривалістю виключення артерії з кровообігу під час її дилатації усуває загрозу розвитку критичної гіпоперфузії мозку, що надзвичайно важливо при недостатньому колатеральному церебральному кровотоці (оклюзія протилежної внутрішньої сонної артерії, роз’єднане віллізієве коло). Недосяжні для безпечного хірургічного втручання ділянки стенозу (дистальні відділи ВСА, проксимальні відділи загальної сонної артерії) можуть бути дилатовані ендоваскулярно. Під час одного втручання можна коригувати множинні стенотичні ураження. ЧТА дозволяє уникнути ускладнень, які пов’язані з прямою операцією, а саме: пошкодження черепних та шкірних нервів, розвиток гематоми та інфекційних ускладнень у ділянці післяопераційної рани. Обов’язковослід зазначити, що на сьогодні вирішені далеко не всі питання стосовно ЧТА. Потребує подальшого вдосконалення техніко-інтрументальне забезпечення даної методики, необхідно встановити характер артеріальних уражень, при яких можна вірогідно очікувати бажану ефективність втручання, визначити протипоказанння до його застосування, розробити адекватний комплекс профілактики тромбоемболічних ускладнень. Аналіз інформації з літературних джерел свідчить про перспективність методу ЧТА і його високу ефективність у відновленні прохідності уражених ділянок артерій. Низький рівень інтраопераційних ускладнень, тривале збереження достатньої прохідності судин після втручання і позитивна динаміка клінічного перебігу ішемічної хвороби мозку обгрунтовують необхідність більш широкого впровадження методу ЧТА у клінічну практику. Попередня стаття | Наступна стаття
<<До попереднього розділу<<	До змісту	>>До наступного розділу>>
© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН) © Електронна версія: НВП "Інтермаг"