БЮЛЕТЕНЬ

Вікові особливості артеріального і венозного кровопостачання головного мозку в нормі та при цереброваскулярних захворюваннях Лущик У.Б. Науково-методичний центр ультразвукової медичної діагностики, м. Київ, Україна У зв’язку із значним помолодшанням цереброваскулярної патології поява сучасної ультразвукової діагностичної апаратури відкриває нову сторінку у візуалізації та прижиттєвому дослідженні в динаміці судин людського організму, зокрема церебральних артерій та вен. Проведено обстеження 389 хворих з цереброваскулярною патологією та 500 пацієнтів контрольної групи у віці від 1 міс до 73 років. У обстежуваних з контрольної групи у віці 30 – 40 років виявлено тенденцію до старіння артеріальної стінки у вигляді зниження еластичності та стовщення артеріальної стінки у кожного 10-го дорослого, у кожного 4-го виявлено дистонію сонних артерій. У нормі лінійна швидкість кровотоку в церебральних артеріях була найвищою у молодих людей і знижувалася з віком. При аналізі гемодинамічних змін ми оцінювали стан не лише артеріального, а й венозного церебрального русла. Лише у 14% обстежених з дорослої контрольної групи було виявлено венозну дистонію, переважну більшість з них становили жінки У процесі роботи на основі літературних та власних даних ми схематично зобразили вікові особливості функціонування системи серце-артерії-мозок-вени-серце, що є гемодинамічною моделлю патогенезу цереброваскулярних захворювань в онтогенетичному аспекті. Не претендуючи на оригінальність, вважаємо, що особливі умови для адаптації венозного русла створені у немовлят завдяки джерельцям, які зменшують внутрьочерепний тиск та градієнт внутрішньосудинного тиску при високій швидкості артеріального кровопостачання головного мозку. Фізіологічно посилений артеріальний кровотік у дитячому віці, закономірно перевантажений венозний каркас призводять до фізіологічно обгрунтованої артеріальної гіперемії мозку для забезпечення швидкого росту і функціонального дозрівання головного мозку. У віці 18 – 30 років встановлюється оптимальна артеріовенозна рівновага. Для осіб середнього та зрілого віку було характерне фізіологічне зниження артеріального кровопостачання головного мозку. Поряд із зменшенням притоку артеріальної крові до мозку, чому сприяв також атеросклероз вінцевих артерій зі зниженням насосної функції міокарда, розвивався центральний венозний застій та утруднений венозний відтік від головного мозку. До ланцюга патологічних перебудов включалися вени та венозні пазухи. Дисбаланс артеріовенозної рівноваги призводив до порушення мікроциркуляції та гіперемії паренхіми мозку, що спричинювало явища застійної гіпоксії, зниження споживання кисню нервовими структурами та порушення метаболізму мозку, тобто в похилому віці мала місце патологічна артеріо-венозна рівновага. Патогенетичною основою розвитку цереброваскулярних захворювань є порушення безперервності артеріального кровозабезпечення головного мозку внаслідок зміщення артеріо-венозної церебральної рівноваги. Ймовірність виникнення гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК) набагато вища у хворих молодого віку з судинною дистонією. Однією з причиною цього є дистонія венозних судин та розвиток артеріальної гіпертензії на тлі раннього старіння артеріальної стінки. Точкою відліку цереброваскулярного захворювання є патологія венозного церебрального русла у вигляді одного з варіантів: венозна гіпертензія, венозна дистонія, венозна компенсаторна гіпотензія. ГПМК ішемічного генезу зумовлені вираженим дефіцитом кровопостачання головного мозку в наслідок гемодинамічно позначеного стенозуючого ураження МАГ, їх подовження на тлі ВСД (30% хворих), порушення ритму серця (25%), утруднення венозного відтоку (37% випадків), що поглиблювало застійну гіпоксію. Тому показаннями до оперативного лікування хворих у випадках гемодинамічно позначеної патології плечоголовного стовбура служать:транзиторно-прогресивний характер неврологічного дефіциту, короткочасний ефект від медикаментозного лікування за наявності гемодинамічно позначеної патології плечоголовного стовбура у вигляді екстравазальної компресії, патологічного подовження, аневризми, гіпоплазії, синдромів обкрадання. Умовою ефективності оперативного втручання було збереження реактивності тканини головного мозку до гіпоксії, стабільний тип ЕЕГ, відсутність ознак венозної дисциркуляції. Попередня стаття | Наступна стаття
<<До попереднього розділу<<	До змісту	>>До наступного розділу>>
© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН) © Електронна версія: НВП "Інтермаг"