БЮЛЕТЕНЬ

Сучаснi аспекти лiкування розривів артерiальних аневризм судин головного мозку Цімейко О.А., Мороз В.В. Iнститут нейрохірургії ім.акад.А.П.Ромоданова АМН України, м.Київ, Україна Розрив артерiальних аневризм (АА) судин головного мозку, що супроводжується внутрішньочерепним крововиливом, є одним iз найважчих i найнебезпечніших для життя захворюванням. Причинами субарахноїдальних геморагiй, за результатами дослiджень нейрохiрургiв США та Великобританii (6318 випадкiв), є: у 51% – розриви АА, у 6% – розриви артерiовенозних мальформацiй, у 15% – гiпертонiчна хвороба, у 6% – iншi захворювання. У 22% випадків – причину не встановлено. Актуальнiсть цієї патологiї зумовлена порiвняно великоючастотою субарахноїдальних крововиливiв (САК) унаслiдок розриву АА головного мозку і незадовiльними результатами консервативного лiкування (летальнiсть серед неоперованих хворихстановить 87%). Протягом перших 2 тиж пiсля САК у 44% хворих вiдзначали повторнi крововиливи з АА, що у 85% закiнчилися летально. Одним iз сучасних методiв лiкування субарахноiдальних геморагiй унаслiдок розриву АА є оперативне втручання, спрямоване на виключення АА з кровотоку. Однак результати хiрургiчного лiкування АА у ранній перiод захворювання до нині є незадовiльними, це в основному пов”язано з розвитком ускладнень, які обтяжуютьперебіг САК. Серед них одним із найчастіших і найважчих є iшемiя мозку як наслiдок спазму судин (СС). У перiод з 1996 по 1998рр, у судинному вiддiленні Iнституту нейрохiрургii пройшли лiкування 183 хворих iз субарахноїдальними геморагiями, спричининеми розривом АА судин головного мозку. Серед них чоловіків було 101, жiнок – 82. Вiк хворих – вiд 16 до 75 рокiв, 80,8% хворих iз АА були вiком вiд 31 до 60 рокiв. АА передньої мозкової діагностовано у 105 хворих (57,3%), середньої мозкової артерii – у 42 хворих (22,9%), внутрiшньоi сонноi артерii – у 36 хворих (19,6%). Важкiсть стану хворих при поступленнi iх в iнститут оцiнювали за класифiкацєюi W.Hunt i R.Hess(1968). У бiльшості хворих (у 96 iз 183) відзначено важкий стан, що вiдповiдав 3 – 4-му ступеню за Hunt i Hess. Важкiсть стану хворих залежала вiд iнтенсивностi САК, характеру внутрiшньочерепного крововиливу, поширеностi спазму судин та iнших ускладнень, які виникають унаслідок розриву АА. Ангiографiчна верифiкацiя спазму судин в першi 2 тиж пiсля САК становила 71,3%. Наростання спазму судин спостерігали на 4 – 7-му добу у 81% випадкiв i на 11 – 14-ту добу у 100% випадкiв пiсля САК. Проводили також допплєрографiчний контроль за динамiкою та вираженiстю спазму судин і брали до уваги данi АКТ, МРТ головного мозку. 143 хворих (78,1%) оперованi в перiод з 3-ї до 14-ї доби вiд моменту виникнення САК. Оперативнi втручання проводили з використанням мiкрохiрургiчного iнструментарiю та операцiйного мiкроскопа. Вони були спрямовані на виключення АА з кровотоку, видалення кровi з базальних субарахноїдальних просторiв. Пiд час операцii та в ранній пiсляоперацiйний перiод проводили iнтенсивну протинабрякову, дегiдратацiйну, судинну терапiю. Застосовували також препарат “Нiмотоп S” – болюсно в дозi 1-2 мг/год мiсцево, шляхом аплiкацii на дiлянки вираженого спазму судин основи черепа, а також iнфузiї препарату в базальнi цистерни пiд час операцii шляхом пiдведення мікроiригатором у розведеннi 1:19. Пiсляоперацiйна летальнiсть у цiй групi хворих становила 18,9%. Використання нових методик, спрямованих на боротьбу iз спазмом судин, адекватна iнтенсивна терапiя в пiсляоперацiйний перiод, а також раннє оперативне втручання, метою якого є виключення АА з кровотоку та профiлактика повторних геморагiй, дозволило нам знизити пiсляоперацiйну летальнiсть у хворих, оперованих у перiод ангiоспазму, збiльшити частоту добрих i задовiльних результатiв лікування. Попередня стаття | Наступна стаття
<<До попереднього розділу<<	До змісту	>>До наступного розділу>>
© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН) © Електронна версія: НВП "Інтермаг"