БЮЛЕТЕНЬ

Сцинтиграфічна характеристика церебрального кровообігу у хворих з артеріовенозними мальформаціями головного мозку Макеєв С.С., Юзьків М.Я. Iнститут нейрохірургії ім.акад.А.П.Ромоданова АМН України, м.Київ, Україна Оцінка стану мозкового кровообігу у хворих з артеріо-венозними аневризмами (АВМ) має важливе значення для прогнозування можливих післяопераційних змін кровопостачання та вибору адекватної лікувальної тактики. Клінічний досвід застосування енцефалоангіосцинтиграфії (ЕАСГ) свідчить про її високу інформативність в оцінці кровопостачання головного мозку. Метою нашого дослідження була оцінка стану транспортної фази кровопостачання головного мозку у хворих з АВМ мозкових судин. За допомогою ЕАСГ з 99mTc-пертехнетатом (i.v., 300 – 370 МБк) обстежено 10 хворих з АВМ. Крім цього, у 5 з них в післяопераційний період (до 10 днів) проведено повторну ЕАСГ. Дослідження виконане на гаммакамері Fo/Gamma LFOV. Запис ЕАСГ проводили в потиличній (або лобовій) проекціях протягом 40 с (1 кадр за 1 с) після ін’єкції радіофармпрепарату (РФП). Для опрацювання та аналізу одержаних даних застосовано базове програмне забезпечення ЕОМ СМ1420. Проаналізовані такі показники: (а) симетричність кровопостачання півкуль головного мозку та вогнищ АВМ за амплітудою радіоциркулограм; (б) час мозкового кровобігу (ЧМК), який відображає швидкість артеріальної фази кровообігу, в секундах; (в) час виведення індикатора (ЧВI), який характеризує швидкість венозного відтоку, в секундах; (г) показник ефективності венозного відтоку (ПЕВВ), який відображає ступінь виведення РФП з мозкової тканини, у відсотках. У доопераційний період рівень кровопостачання ураженої півкулі (УП) був у середньому на 17% нижчим, ніж протилежної півкулі (ПП). Але середній рівень кровопостачання самої АВМ у 2,7 разу вищий, ніж гомологічної ділянки ПП. Слід також додати, що зі збільшенням розмірів АВМ така різниця зростала. Після операції кровопостачання УП збільшувалось у середньому на 7%, а ПП зменшилось у середньому на 10%, що, можливо, відображає процес вирівнювання кровообігу в півкулях. Середній ЧМК в півкулях був майже симметрично сповільнений і становив в УП-11,2 с та у ПП-11,3 с. У той же час ЧМК безпосередньо у вогнищі АВМ становив у середньому 6,7 с, що є характерним для таких утворень. У післяопераційний період відзначено істотне скорочення середнього ЧМК. Швидкість венозного відтоку в доопераційний період також була сповільнена і становила в УП-11,5 с і в ПП- 10,3 с. У післяопераційний період спостерігається невиразне прискорення венозного відтоку, однак він усе ж залишався сповільненим. Показник ефективності венозного відтоку (ПЕВВ) був помітно зменшеним у доопераційний період як в УП (ПЕВВ=53,6%), так і в ПП (ПЕВВ=60,6%). Спостерігали зниження ефективності венозного відтоку (і, відповідно, наростання венозного застою) в післяопераційному періоді. Це може бути обумовлене тим, що швидкість артеріальної фази непропорційно перевищує швидкість венозного відтоку, внаслідок чого створюються умови для надмірного “депонування” крові мозковою тканиною. Не виключений також реактивний характер венозного застою. Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки: 1. Рівень кровопостачання та швидкість мозкового кровообігу в півкулях у хворих з АВМ церебральних судин є помітно зниженими, це зниження більше виражене на базі розташування мальформації. 2. У післяопераційний період спостерігали нормалізацію кровопостачання та наростання швидкості кровообігу, менше виражене у венозній фазі. Унаслідок цього в ранньій післяопераційний період наростають явища венозного застою. 3. Кількісна різниця кровопостачання між вогнищем АВМ та оточуючим мозком тим значніша, чим більші розміри мальформації. Попередня стаття | Наступна стаття
<<До попереднього розділу<<	До змісту	>>До наступного розділу>>
© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН) © Електронна версія: НВП "Інтермаг"