БЮЛЕТЕНЬ

Вікові особливості хірургічного лікування хворих молодого та середнього віку із спонтанними внутрішньомозковими крововиливами Дибкалюк С.В. Лікарня швидкої медичної допомоги, м.Київ, Україна Нині сформовані досить чіткі принципи та методи медика-ментозної терапії, що застосовуються при інсульті (Шмідт Е.В., 1985; Віленский Б.С., 1995; I. Toole, 1986; W. Hacke et al, 1991). Проте низка аспектів лікувальної тактики, зокрема показання та протипоказання до хірургічних втручань при спонтанних внутрішньомозкових крововиливах у осіб молодого та середнього віку, ще й дотепер дискутується. Ми проаналізували 235 верифікованих спостережень над хворими молодого і середнього віку (21 – 59 років), котрі перебували на лікуванні в клініці невідкладної нейрохірургії (нейросудинне відділення) з 1993 по 1995 рр. Оперативне лікування проведено 125 хворим. Діагноз в усіх спостереженнях був верифікований за допомогою КТ (томограф СРТ-1010), МРТ (томограф фірми “Дженерал Електрик” з напругою поля 0,5 Тл), церебральної ангіографії, а також під час операції та аутопсії. КТ проводили всім хворим з нетравматичними внутрішньо-мозковими крововиливами при госпіталізації, в динаміці на 3 – 5-й, 8 – 10-й дні і при виписуванні, а також у разі погіршеня стану хворих. МРТ в судинному режимі проводили в тих випадках, коли локалізація гематом відповідала місцям найчастішого розташування аневризм та мальформацій судин головного мозку, при лобарних крововиливах, а також за відсутності в анамнезі повідомлень про артеріальну гіпертензію. У разі необхідності проводили церебральну ангіографію (15% спостережень), ультразвукову допплєрографію, люмбальну пункцію. У гострий період геморагії найінформативнішою є КТ, в динаміці спостереження за резорбцією гематоми надзвичайно важливе значення має МРТ. Хірургічне видалення гематом проводили в ранні терміни інсульту (перші 3 доби) у 102 хворих, 40 хворих були оперовані в перші 24 год після розвитку інсульту, а 62 протягом 2 – 3 діб. 23 хворих були прооперовані після 3 діб. Загальна післяопераційна летальність становила 61,6%. Хірургічне втручання показано хворим молодого та середнього віку з латеральним розташуванням гематом об’ємом 25 см3 та більше, ознаками дислокації серединних структур понад 5 мм. Тип хірургічного втручання у кожному окремому випадку визначається об’ємом гематом, вираженістю дислокаційного синдрому, станом хворого, супутньою загальносоматичною патологією. При гематомах, розташованих у глибинних структурах головного мозку, об’ємом менше ніж 25 см3, при розвитку гіпертензійно-гідроцефального синдрому, проводили дренування шлуночкової системи (24 спостереження). Протипоказами до хірургічного видалення гематом є: масивні крововиливи, що руйнують медіальні структури, медіальні крововиливи невеликих розмірів (до 9 см3), невеликі латеральні гематоми (до 15 см3), латеральні гематоми функційно значимих відділів у випадках, коли прогноз якості життя прооперованого хворого буде нижчим, ніж неоперованого. Виражена загальносоматична патологія, важкий стан хворого (3 – 5 балів по ШКГ) можуть бути як відносними, так і абсолютними протипоказаннями. Попередня стаття | Наступна стаття
<<До попереднього розділу<<	До змісту	>>До наступного розділу>>
© Українська Асоціація нейрохірургів (УАН) © Електронна версія: НВП "Інтермаг"