УДК 616.832+616.711:616.8-0.89:615.33

Застосування цефазоліну для проведення антибіотикопрофілактики при "чистих" планових оперативних втручаннях в клініці спінальної нейрохірургії

Поліщук М.Є., Муравський А.В., Слинько Є.І., Єрмольєв А.І., Пастушин А.І., Косинов А.Є., Цимбал М.Є.

Київська медична академія післядипломної освіти,
Інститут нейрохірургії ім.акад.А.П.Ромоданова АМН України, м.Київ, Україна

Ключові слова: антибіотикопрофілактика, цефазолін, хребет, спинний мозок, оперативні втручання.

Проблема післяопераційної інфекції та шляхи її попередження була і залишається однією з головних проблем сучасної нейрохірургії. Досягнення в галузі медицини за останні десятиліття дозволили розробити систему профілактики хірургічної інфекції, важливе місце в якій займає антибіотикопрофілактика. Необхідність удосконалення принципів та методів антибіотикопрофілактики в хірургії, на думку І.П.Фоміної та співавторів (1998), обумовлена зростанням ризику розвитку післяопераційних гнійних ускладнень на фоні поліорганних порушень функцій життєвозабезпечуючих систем, бар'єрних функцій слизових оболонок, шкіри, підшкірних структур [6]. Сучасні дослідження [3,5] переконливо доводять, що раціональне проведення антибіотикопрофілактики дозволяє знизити частоту післяопераційних ускладнень з 20-40% до 1-5%. Ефективність профілактичного використання антибіотиків у нейрохірургічних хворих, зокрема при спінальній патології, відзначали С.Р.Нуржиков та співавтори (1997), S.J.Haines (1989), J.E.Kayranfar (1995) [4,12,13]. Серед факторів ризику, які впливають на виникнення та розвиток запальних ускладнень у післяопераційний період, необхідно виділяти фактори, пов'язані з хворим (вік, порушення харчування та імунного стану, супутні захворювання), збудником (кількість, вірулентність та токсичність), особливостями оперативного втручання (вид, тривалість, травматичність), станом зовнішнього середовища.

При виборі препаратів для проведення успішної антибіотикопрофілактики слід враховувати спектр їх антимікробної дії, фармакокінетичні та фармакодинамічні властивості, швидкість формування стійкості збудника, ефективність, переносність препаратів.

За даними літератури, для проведення антибіотикопрофілактики використовують цефалоспорини - цефазолін [14,18], роцефін [1], кліндаміцин та тобраміцин [10], піперацилін [7], гентаміцин та ванкоміцин [11], нетроміцин [2], ампіцилін [16].

Серед препаратів, яким віддають перевагу при проведенні антибіотикопрофілактики, привертають до себе увагу цефалоспорини. Їх вирізняють широкий спектр дії, активність по відношенню до найбільш поширених збудників (S.aureus, S.epidermidis, E.coli, Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus spp.), малотоксичність, добра переносність.

Препарати першого покоління цефалоспоринів - найбільш логічний вибір при проведенні антибіотикопрофілактики [9,15]. Вони мають оптимальну вартість, широкий спектр антимікробної дії, швидко досягають високої концентрації в м'язах та кістках [8].

Серед способів введення препаратів при антибіотикопрофілактиці в передопераційний період перевагу віддають швидкій внутрішньовенній інфузії з переходом на внутрішньом'язове введення в післяопераційний період. Заслуговує на увагу місцеве використання антибіотиків (зрошення операційної рани розчинами антибіотиків), що значно зменшує частоту виникнення післяопераційної інфекції [17].

Матеріали і методи. Обстежено 56 хворих віком від 18 до 62 років із патологією хребта та спинного мозку, які знаходилися на лікуванні в клініці спінальної нейрохірургії Інституту нейрохірургії ім.акад.А.П. Ромоданова АМН України. Серед обстежених хворих чоловіків було 36, жінок - 20. За нозоологічними формами патології розподіл хворих був таким: патологія міжхребцевих дисків була у 42 хворих (попереково-крижового відділу хребта - у 34, шийного - у 8), пухлини спинного мозку - у 14 (невриноми - у 8, менінгіоми - у 8). Антибіотикопрофілактику проводили при "чистих" планових оперативних втручаннях. Необхідною умовою дослідження була відсутність перед оперативним втручанням ускладнень з боку внутрішніх органів, шкіри. Усіх хворих з цією метою перед операцією оглядав терапевт, їм проводили загальноклінічні аналізи крові та сечі, які повторювались на 3-й і 7-й день після операції.

Для проведення антибіотикопрофілактики використовували препарат групи цефалоспоринів I покоління - цефазолін. Антибіотик уводили в дозі 1 г внутрішньовенно за 30 хв до розрізу шкіри, внутрішньом'язове введення препарату повторювали тричі протягом доби.

Контрольну групу склали 30 хворих із патологією міжхребцевих дисків на попереково-крижовому рівні. Хворі даної групи отримували цефазолін за звичайною схемою: по 1 г з першого дня після операції 2 рази на добу внутрішньом'язово протягом 7 днів.

Під час оперативного втручання операційну рану в усіх хворих зрошували розчином цефазоліну.

Результати. У контрольній групі в 1 хворої виникли інфекційно-запальні ускладнення з боку післяопераційної рани у видгляді глибокої ранової інфекції. Даний епізод був зареєстрований у 60-річної жінки з патологією міжхребцевого диску на поперековому рівні (L4). З метою лікування та локалізації інфекційного процесу у хворої були розпущені шви в місці гнійних виділень, встановлені підшкірні дренажі на 2 дні для промивання антисептичним розчином. Курс антибіотикотерапії продовжено до 14 днів, на 8-й день переходили на пероральне введення ципробаю по 500 мг 2 рази на добу. Післяопераційна рана зажила вторинним натягом. Хвора була виписана на 17-й день після операції.

Серед групи хворих (56 осіб), яким був призначений курс антибіотикопрофілактики, випадків нагноєнь післяопераційної рани та розвитку інфекційно-запальних процесів з боку хребта та спинного мозку не було. Післяопераційна рана зажила первинним натягом, шви знімали на 9-й день. Контрольні загальноклінічні аналізи крові та сечі не виявили будь-яких запальних ускладнень з боку внутрішніх органів у післяопераційний період.

Таким чином, хворим контрольної групи за час лікування було призначено по 14 г цефазоліну, в той час як хворим основної групи з метою антибіотикопрофілактики вводили тільки 4 г препарату. Виражених відмінностей в перебігу післяопераційного періоду (за винятком випадку інфікування післяопераційної рани в групі контролю) не було.

Курс антибіотикопрофілактики цефазоліном протягом короткого часу при "чистих" хірургічних втручаннях значно знижує небезпеку розвитку та поширення резистентних штамів мікроорганізмів, зменшує можливість розвитку дисбактеріозів, інших місцевих та побічних реакцій.

Антибіотикопрофілактика цефазоліном має суттєві економічні переваги порівняно зі звичайною терапією антибіотиками. Це підкреслює той факт, що адекватний курс антибіотикопрофілактики дозволяє скоротити кількість ліжко-днів, запобігти необхідності призначення антибіотиків для лікування ранової або іншої бактеріальної інфекції (у тому числі дорогими антибіотиками), зменшити витрати на медичні інструментарії, завантаженість медичного персоналу.

Висновки:

1. Профілактичне використання антибіотиків значно знижує ризик розвитку запальних післяопераційних ускладнень.
2. Антибіотиком вибору при проведенні антибіотикопрофілактики є препарат групи цефалоспоринів I покоління - цефазолін.
3. Антибіотик необхідно вводити за 30 хв до початку оперативного втручання внутрішньовенно, щоб досягти його максимальної концентрації в тканинах організму під час розрізу тканин. Цей рівень слід підтримувати додатковими внутрішньом'язовими введеннями препарату в найближчий після операції час.
4. Доцільно місцеве зрошенння операційної рани розчином цефазоліну, що також знижує ризик розвитку запальних ускладнень з боку післяопераційної рани.
5. Витрати на антибіотикопрофілактику значно менші від вартості антибіотикотерапії, що проводять протягом 7-10 днів після операції.

Список літератури

1. Блатун Л. Некоторые аспекты госпитальной инфекции // Врач.-1998. -N1. -С.3-5.
2. Брискин Б. Антибактериальная профилактика и лечение послеоперационных осложнений и внутрибольничных инфекций // Врач. -1998. -N1. -С.30-33.
3. Гостищев В.К., Омельяновский В.В. Пути и возможности профилактики инфекционных осложнений в хирургии // Хирургия. -1997. -N8. -С.11-15.
4. Профилактическое применение антибиотиков при "чистых" плановых нейрохирургических операциях / Нуржиков С.Р., Махмудов У.Б., Басков А.В., Мухаметжанов Д.Ж. // Вопр. нейрохирургии. -1997. -N4. -С.44-46.
5. Ткачик И.П. Рациональная антибиотикотерапия госпитальных инфекций в нейрохирургии // Бюл. УАН. - 1998. -N4. -С.110-114.
6. Фомина И.П, Смирнова Л.Б, Гельфанд Е.Б. Антибиотики в профилактике хирургической инфекции (микробиологические и клинические аспекты) // Антибиотики и химиотерапия. -1998. -Т.43, N9. -С.35-43.
7. Bullock R., Van Dellen J.R., Ketelbey W. A double-blind placebo-controlled trial of perioperative prophylactic antibiotics for elective neurosurgery // J.Neurosurg. -1988. -V.69, N5. -P.687-689.
8. Calderone R.R., Capen D.A. Spinal infections // The orthopedic clinics of North America. -1996. -V.27, N1. -P.1-212.
9. Dempsey R., Rapp P.R., Young B. et al. Prophylactic parenteral antibiotics in clean neurosurgical procedures. A review // J.Neurosurg. -1988. -V.69. - P.52-57.
10. Eismont F.J., Wiesel S.W., Brighton C.T. et al. Antibiotic penetration into rabbit nucleus pulposus // Spine. -1987. -V.12. -P.254-256.
11. Geraghty J., Feely M. Antibiotic prophylaxis in neurosurgery // J.Neurosurg. -1984-V.60. -P.724-726.
12. Haines S.J. Efficacy of antibiotic prophylaxis in clean neurosurgical operations // Neurosurgery. -1989. -V.24. -P.401-405.
13. Kayranfar J.F., Capen D.A., Rimoldi R.L. et al. Wound infections after instrumented postero-lateral spine fusion in adults. Presented at the American Academy of Orthopedic Surgeons Annual Meeting. - Orlando, 1995. -25p.
14. Luer M.S., Hatton J. Appropriateness of antibiotic selection and use in laminectomy and microdiskectomy // Am.J.Hosp.Pharm. -1993. -V.50. -P.667-670.
15. Mader J.T., Cierny G. The principles of the use of preventive antibiotics // Clin. Ortop. -1984. -V.190. -P.75-82.
16. Reale F.,Bianeotti R.,De Falko D.,Gambacorta D. Antibiotic prophylaxis in neurosurgery // Acta Neurochir. -1987. -V.86. -P.75-78.
17. Rosenstein B.D., Wilson F.C., Funderburk C.H. The use of bacitracin irrigation to prevent infection in postoperative skeletal wounds // J. Bone Joint Surg.. -1989. -V.71-A. -P.427-430.
18. Rubinstein E., Findler G., Ammit P. et al. Perioperative prophylactic cephazolin in spine surgery // J. Bone Joint Surg. -1994. -V.76-B. -P.99-102.

Использование цефазолина для проведения антибиотикопрофилактики при "чистых" плановых оперативных вмешательствах в клинике спинальной нейрохирургии

Полищук Н.Е., Муравский А.В., Слынько Е.И., Ермольев А.И., Пастушин А.И., Косинов А.Е., Цымбал М.Е.

У 56 больных с патологией позвоночника и спинного мозга при "чистых" плановых оперативных вмешательствах проводили антибиотикопрофилактику антибиотиком цефалоспориновой группы - цефазолином. Препарат вводили парентерально, проводили также местное орошение операционной раны раствором цефазолина. Среди больных, получавших курс антибиотикопрофилактики, случаев нагноений послеоперационной раны и развития инфекционно-воспалительных осложнений со стороны позвоночника и спинного мозга не выявлено. Антибиотикопрофилактика имеет существенные экономические преимущества по сравнению с обычной терапией антибиотиками.

Use cefazolin for realization antibioticoprophylaxis by "pure" planned operations in clinic of the spinal neurosurgery

Polischuk M.E., Myravsky A.V., Slin'ko E.I., Ermol'ev A.I., Pastushin A.I., Kosinov A.E., Tchimbal M.E.

At 56 patients with a pathology of a spine and spinal cord by "pure" planned operations was conducted antibioticoprophylaxis by an antibiotic of cefalosporin group - cefazolin. The preparation was entered parenterally, and also was conducted local irrigation by a solution cefazolin of an operational wound. Among the patients, receiving a rate antibioticoprophylaxis, the cases of inflammation postoperative wound and development of infectional-inflammatory complications on the part of a spine and spinal cord are not revealed. Antibioticoprophylaxis has essential economic advantages on a comparison with usual therapy by antibiotics.